Основні положення статистичного обліку книжкових видань

Зараз буде задовгий текст, але тим, хто має питання стосовно ISBN’ів ця інформація стане в пригоді.

За даними Української Асоціації Видавців та Книгорозповсюджувачів (upba.org.ua), наведемо Основні положення статистичного обліку книжкових видань (upba.org.ua):

1. Статистичний облік видань здійснюється тільки за обов’язковими примірниками видань (далі — ОП видань), доставленими Книжковій палаті України. Статистичний облік видань не проводиться за формою звітності 1-В (книги), яка є додатковим джерелом інформації, та за кількістю наданих у користування чи використаних міжнародних стандартних номерів видань (ISBN/ISМN). Заповнюють форму звітності 1-В (книги) відповідно до Інструкції “Звіт про випуск книжкової продукції”.

2. Статистичному обліку підлягають усі види видань, які доставлено у звітному періоді незалежно від року випуску, зазначеному на титульному аркуші. Звітним періодом є календарний рік з 1 січня по 31 грудня. Збирання статистичних даних про випущені у звітному періоді видання здійснюється з 1 січня поточного до 31 січня наступного за звітним року.

3. Статистичному обліку не підлягають видання, зазначені у формах звітності, але ОП яких не доставлено. Не зараховуються також видання, що мають розбіжності щодо ISBN/ISМN, виготовлювача видавничої продукції, номера замовлення тощо. Якщо видавець у звітному періоді не випускав книжкову продукцію, це має бути зазначено у формі 1-В (книги).

4. Тиражі видань та їхні обсяги обліковуються за випускними даними ОП видань, які доставлено у звітному періоді. У разі, коли тираж у виданні не зазначено, його встановлюють за формою 1-В за той самий звітний період. За відсутності відомостей про тираж видання обліковують за тиражною групою “Без тиражу”.

5. Обов’язковий примірник повторного видання (перевидання, передрук) має бути доставлений Книжковій палаті України незалежно від року випуску попереднього видання. Повторні видання обліковують як за назвами, так і за тиражами. Примітка. Повторне видання — видання, що раніше вже було випущено у світ. Перевидання — повторне видання зі змінами чи без них, яке вже було випущено цим видавцем. Передрук — повторне видання, надруковане без змін за попереднім виданням, випущеним іншим видавцем. Наголошуємо, що у підзаголовкових даних після назви перевидання потрібно наводити відомості про повторність видання (перевидання), наприклад “2-ге видання”, характер перевидання — (“виправлене”, “доповнене”, “перероблене”, “без змін” або комбінацію видів змін — “виправлене та доповнене”, “перероблене та доповнене” тощо) та особливості відтворювання видання (“факсимільне” чи “репринтне”). Повідомлення про те, що видання є передруком, та відомості про видання, з якого воно передруковано, наводять на звороті титульного аркуша. Як нове видання у статистичному обліку ураховується видання, випущене цим видавництвом уперше, а також з нового набору, або в новій редакції чи в іншому художньо- технічному та поліграфічному виконанні (за ДСТУ 8602:2015 “Інформація та документація. Статистичний облік випуску видань. Основні положення”).

6. У випадках, коли тираж видання виготовляють частинами (запусками), зокрема різними виготовлювачами видавничої продукції (поліграфпідприємствами), або випускають додатковим тиражем, обов’язкові примірники наступних запусків і додаткових тиражів видань доставляють Книжковій палаті України. У випускних даних видань у цьому разі зазначають: “Додатковий тираж … пр.”. У формі звітності 1-В (книги) має бути подано інформацію про додатковий тираж. Потрібно пам’ятати, що на відміну від повторних видань виготовлення додаткового тиражу здійснюється без перероблення та змін і в межах установленого авторським договором строку, а також без виплати авторської винагороди. Під час статистичного обліку видання, випущене додатковим тиражем, як окрему назву не ураховують, його обліковують тільки за тиражами. Видання, випущене додатковим тиражем у наступному після випуску основного тиражу року, обліковується як за назвами, так і за тиражами та вважається повторним виданням.

7. Видання, яке випущено в кількох серіях, обліковують стільки разів, у скількох серіях його видано.

8. Видання, яке випущено у світ частково у звичайному поліграфічному оформленні, а частково — у поліпшеному, обліковують як два самостійних видання (за ДСТУ 8602).

9. Видання, яке випущено у перекладі кількома мовами, обліковують стільки разів, скількома мовами його видано (за ДСТУ 8602).

10. Видання однієї тематики, що мають спільну палітурку, суперобкладинку або футляр із зазначеною їх загальною назвою (комплектні видання), а також видання, частину тиражу якого випущено у палітурці, а частину — в обкладинці, видання випущене у палітурках різних типів, а також спільне видання обліковують як одне видання. Примітка. Спільне видання — видання, що випускають два чи більше видавців у співпраці, форми якої можуть бути різними: фінансове забезпечення, підготовка кожним видавцем будь-якої частини оригіналу тощо (за ДСТУ 8602).

11.Треба відрізняти додрукування тиражу від його доздавання. Доздавання тиражу — здавання виготовлювачем замовнику (видавцю) частини або частин загального тиражу видання після того, як було здано основну його частину.

12. Книжкові видання (текстові) зараховуються до показників “Випуск книг і брошур”. Не зараховуються до показників випуску книг і брошур та окремо обліковуються автореферати дисертацій, книжкові образотворчі, нотні, картографічні видання, дрібнодрукована книжкова продукція (перелік подано у формі 1-В (книги) та книжкові періодичні і продовжувані видання.

13. Обов’язкові примірники усіх видів видань, виготовлених за межами України на замовлення вітчизняних видавців, мають бути доставлені Книжковій палаті України.

14. Достовірність адміністративних даних про видання, що вийшли друком в Україні, безпосередньо залежить від повноти надходжень обов’язкового примірника видань.